klodius: (Default)
Євген Маланюк

Окоп сливе пустий. Так мало нас зосталось —
Закляклий кулемет і скількись там рушниць.
Чотар лежить в крові. Юркові відірвало
Правицю, а Петро від вчора стогне ниць.

За бруствером мовчить розстріляная тиша.
Зрадливо пахне хлор — то спогад і натяк.
Лиш зрідка десь гукне і ось уже задише
І важко вибухне. Й озветься стріл: так-так.

Перервано зв’язок. Та й що ж тут доносити?
Зміняти — нікому. Санітарів чортма.
Контужена рука цигарку крутить. Вітер
Передранковий знявсь, і опадає тьма.

О шостій знов почнуть. Твоя черга на чати.
За старшого — Гудзій. Перелічить живих.
Ну, сотне, веселіш! Глядіть — не підкачати!
Десь запасний замок…Одіб’ємо і цих!
klodius: (Default)
Володимир Кашка (1954 - 2006)

Аби це снігу – вище димарів,
Стихії дикої і милосердної стихійно.
Найвище дерево покриє у дворі -
Хіба що будуть в Києві горіть
Над білим-білищем хрести Софії.

Засипле все: знамена і герби,
І всіх вождів на постаментах -
З печатями нелюдської журби
Сократівські й наполеонівські лоби…
І п’єдестал – для Президента.

І стало б тихо, як в могилі,
І так тривало б сорок діб.
Ми б стільки переговорили:
Хто – з дітьми, хто – з жоною, хто – в собі.
Аби не змерзнуть, меблі попалили б,
І одяг – теж, і посвідки рабів,
І книжечки рябі.

А далі сніг почне спадать
І талі води бруд нестимуть з міста.
Крізь шиби чисті перше листя
Узрять дві жертви – кат і тать.
І мовчки Бог одну зернину житню
На всіх подасть.

Profile

klodius: (Default)
klodius

October 2012

S M T W T F S
 123456
78910111213
14151617181920
2122 2324252627
28293031   

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 23rd, 2017 10:44 am
Powered by Dreamwidth Studios